Юристам Адвокатской компании "Соколовский и партнеры", удалось доказать
незаконность принятия налоговым органом уведомление - решение о
признании сумы налогового обязательства в размере 238300 грн. и о
применении штрафных санкций на сумму 100000,00 грн. Кроме того,
относительно главного бухгалтера было возбуждено уголовное дело по ч. 2
ст. 212 Уголовного кодекса Украины. На основании того, что
Апелляционным хозяйственным судом Днепропетровской области было
признано уведомление-решение о признании сумы налогового обязательства
в размере 238300 грн. и о применении штрафных санкций на сумму
100000,00 грн., незаконным, уголовное дело против главного бухгалтера
закрыто

У К Р А Ї Н А
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"____"________200____Р.
м. Дніпропетровськ
справа № хх/ххх

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: П. І. П.- доповідача,
суддів: П. І. П., П. І. П.
при секретарі: П. І. П.

за участю представників:
позивача: не явився
відповідача: П. І. П. - гол. інспектор, дов. № хх від 00.00.0000 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальність "ЛЛЛЛ" (м. НННН ХХХХХ області) на постанову господарського суду ХХХХХ області від 00.00.0000р. у справі № хх/ххх.
за позовом: виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛЛ" (м. НННН ХХХХХ області)
до: SSSSS міжрайонної державної податкової інспекції (м. НННН ХХХХХ області)
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду ХХХХХ області від 00.00.0000 року у справі № хх/ххх (суддя П.І.П.) були частково задоволені позовні вимоги виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛЛ" (м. НННН ХХХХХ області) до SSSSS міжрайонної державної податкової інспекції (м. НННН ХХХХХ області) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача від 00.00.0000р. № хххххххххх/х і відшкодування позивачу за рахунок відповідача судові витрати у сумі 170,00 грн. Вказаною постановою зазначене податкове повідомлення-рішення визнано нечинним в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток с сумі 63000,00 грн. основного платежу і 30 000,00 грн. штрафних санкцій. В іншій частині позовних вимог відмовлено. З Державного бюджету на користь позивача стягнуто 1,70 грн. державного мита.
Приймаючи постанову по справі, господарський суд встановив, що грошові кошти за платіжними документами № хх від 00.00.0000 року на суму 699997,50 грн. та № ххх від 00.00.0000 року на суму 529997,50 грн. надійшли на виконання контракту купівлі-продажу № хх/ххх- ХХХ від 00.00.0000 року, тому висновок податкового органу щодо не включення позивачем до складу валового доходу попередньої оплати за договором № хх/хх-ХХХ від 00.00.0000 року у перерахованій сумі суд визнав правомірним. Щодо договору № хх/хх-ХХХ від 00.00.0000 року, то судом було встановлено, що кошти в розмірі 400 000 грн. надійшли позивачу саме за договором комісії, що підтверджується документами обслуговуючого банку.
Не погоджуючись з постановою суду, виробничо-торгівельне товариство з обмеженою відповідальність "ЛЛЛЛ" (м. НННН ХХХХХ області) - позивач - подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову господарського суду ХХХХХ області від 00.00.000р. по справі № хх/ххх в частині незадоволених позовних вимог і прийняти нову постанову про визнання нечинним податкового повідомлення рішення відповідача № хххххххххх/х від 00.00.0000р. про визначення суми податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 238300,00 грн., штрафною санкцією у сумі 100 000,00 грн. Скаржник посилається на ті обставини, що письмові докази, які підтверджують внесення змін до договору купівлі-продажу від 00.00.0000 року № хх/хх-ХХХ, не є доказами, які містять інформацію щодо перерахування ТОВ "ВВВВ" коштів саме за договором купівлі-продажу і тому не стосуються предмету доказування по справі. Щодо митних декларацій, то на момент відвантаження продукції вже були укладені додаткові угоди до договору комісії, тому у митних деклараціях був зазначений саме договір купівлі-продажу. Судом також не були враховані лист ТОВ "ВВВВ" від 00.00.0000 року, акт звірки взаємних розрахунків між позивачем і ТОВ "ВВВВ" від 00.00.0000 року, що призвело до неправильного вирішення справи. Крім того, скаржник вважає, що судом порушено норму матеріального права, а саме: п. 17.1.3 ст. 17 Закону України ? Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами? від 00.00.0000 року № хххх. Позивач підтвердив свої вимоги належними і доступними доказами, а відповідач не надав таких документів. Ця обставина також не була врахована судом при прийнятті оспорюваної постанови.
Відповідачем було заявлено клопотання про зміну відповідача у справі - SSSSS міжрайонної державної податкової інспекції - належним відповідачем: державною податковою інспекцією у SSSSS районі ХХХХХ області в силу реорганізації, проведеної на підставі наказу державної податкової адміністрації у ХХХХХ області від 00.00.0000 року. Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такі самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив. Оскільки новостворена державна податкова інспекція у SSSSS районі є правонаступником відповідача по справі - SSSSS міжрайонної державної податкової інспекції, суд вважає за необхідне замінити відповідача його правонаступником - державною податковою інспекцією НННН району.
У запереченнях на апеляційну скаргу і у судовому засіданні відповідач зазначив, що укладені між позивачем і ТОВ "ВВВВ" зовнішньоекономічні контракти за даними ХХХХХ митниці є договорами купівлі-продажу, оскільки у вантажних митних деклараціях декларант посилався на графу 44 ВМД. Дані обставини підтверджують, що кошти отримані за договорами купівлі-продажу, а позивач є продавцем товару. Це також підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача і даними ХХХХХ ОД АППБ ?Аваль?, яка здійснювала контроль за експортно-імпортними операціями позивача.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлене клопотання про зупинення провадження по справі, за результатами розгляду якого була винесена відповідна ухвала.
00.00.0000 року позивач надав додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що рішенням господарського суду ХХХХХ області від 00.00.0000 року по справі № хх/хх, яке набрало законної сили, встановлений факт того, що 00.00.0000 року між ТОВ "ВВВВ" і позивачем було укладено договір комісії № хх/хх-ХХХ. Крім того, у цьому ж рішенні зазначено, що зазначений договір є за своєю природою договором комісії і грошові кошти за платіжними дорученнями № ххх від 00.00.0000 року, № хххх ХХ ххх від 00.00.0000 року, № ххххх ХХ ххх від 00.00.0000 року та № хх від 00.00.0000 року перераховані саме за договором комісії. Позивач вважає, що в силу ч. 1 ст. 72 КАС України ці обставини не повинні доказуватися при розгляді адміністративної справи і є встановленими. Крім того, позивач просив долучити до матеріалів справи зазначене рішення господарського суду ХХХХХ області по справі № хх/хх.
У судовому засіданні, яке відбулося 00.00.0000 року, була оголошена перерва до 00.00.0000 року, про що представники сторін були повідомлені безпосередньо у судовому засіданні.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 00.00.0000 року за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ХХХХХ міжрайонної державної податкової інспекції на рішення господарського суду ХХХХХ області по справі № хх/хх.
За клопотанням ТОВ "ЛЛЛЛ" від 00.00.0000 року ухвалою від 00.00.0000 року провадження у справі № хх/ххх було поновлено і призначений розгляд справи на 00.00.0000р. Ухвалою від 00.00.0000 року розгляд справи був відкладений на 00.00.0000р.
За клопотанням відповідача ухвалою суду від 00.00.0000 року провадження у справі було зупинено до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги державної податкової інспекції у НННН районі ХХХХХ області на рішення господарського суду ХХХХХ по справі № хх/хх.
00.00.0000 року від позивача надійшла заява про поновлення провадження у справі у зв'язку з поверненням ухвалою від 00.00.0000 року касаційної скарги державної податкової інспекції у НННН районі ХХХХХ області Вищим господарським судом України без розгляду. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 00.00.0000 року провадження у справі № хх/ххх було поновлено і справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 00.00.0000р.
У судове засідання представник позивача не явився і подав клопотання про розгляд справи з відсутністю його представників у зв'язку з відсутністю коштів на відрядження . Зазначене клопотання було задоволено і розгляд справи проводився без участі представників позивача, оскільки це не перешкоджало розгляду справи по суті.
У судовому засіданні відповідач втрете заявив клопотання про зупинення провадження справі у зв'язку з оскарженням ним ухвали Вищого господарського суду України від 00.00.0000 року по справі № хх/ххх до Верховного суду України. Оскільки доказів прийняття до розгляду касаційної скарги відповідач не надав, подальше зупинення провадження по справі призведе до затягування процесу і порушень прав позивача, рішення по справі № хх/ххх набуло законної сили, клопотання про зупинення провадження у справі не задоволено.
00.00.0000 року від відповідача надійшло клопотання про постановлення окремої ухвали у зв'язку з навмисним затягуванням відповідачем судового процесу. Зазначене клопотання не задоволено, оскільки в силу ст. 90 ГПК України окрема ухвала виноситься у випадку встановлення при вирішенні спору порушення законності або недоліків в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу. Таким чином, винесення окремої ухвали є виключним правом суду, який розглядає справу, і тільки у випадках зазначених у ст. 90 ГПК України. Оскільки в силу норм господарського процесу кожна сторона має право на оскарження судового рішення, то подання апеляційних і касаційних скарг не є недоліком в діяльності органу державної влади або порушенням законності.
У судовому засіданні 00.00.0000 року було оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухав представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 00.00.0000 року посадовими особами SSSSSS державної податкової інспекції ХХХХХ області був складений акт № х/хх-хх/хххххххх ? Про результати позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства виробничо-торгівельним товариством з обмеженою відповідальність "ЛЛЛЛ" - ххххххххх за період з 00.00.0000 року по 00.00.0000 року ?.
Перевіркою було встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4 та п. 11.3.1 ст.1 Закону України ? про оподаткування прибутку підприємств ТОВ "ЛЛЛЛ" не включено до складу валового доходу:
- отриману попередню оплату (платіжне доручення № хх від 00.00.0000 року, договір № хх/хх-ХХХ від 00.00.0000 року) в сумі 699997,50 грн. від UAB "VVVV" (Литва) за гречку;
- отриману попередню оплату (платіжне доручення № хх від 00.00.0000 року, договір № хх/хх-ХХХ від 00.00.0000 року) в сумі 529997,50 грн. від UAB "VVVV" (Литва) за гречку;
За таких обставин Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що грошові кошти, які надійшли на рахунок позивач по угодах, які є предметом позову, надійшли на виконання відповідних договорів комісії, що є підставою для скасування прийнятого судового рішення і задоволення позовних вимог, оскільки в силу ст. 72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 55, 72, 195, 198, 202, 205, 207, Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Замінити відповідача по справі - SSSSS міжрайонну державну податкову інспекцію ( м.НННН ХХХХ області) його правонаступником - державною податковою інспекцією у SSSSS районі ( м. НННН ХХХХ області).
Апеляційну скаргу виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛЛ" (ХХХХ області, м. НННН) задовольнити.
Постанову господарського суду ХХХХ області від 00.00.0000 року по справі № хх/ххх скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення SSSSS міжрайонної державної податкової інспекції від 00.00.0000 року № хххххххххх/х про визначення суми податкового зобов'язання виробничо-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЛЛЛ" за основним платежем у розмірі 238300 грн. та штрафною санкцією в розмірі 100000 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний строк.

Головуючий П. І. П.
Судді: П. І. П., П. І. П.

(постанова виготовлена у повному обсязі 00.00.0000 року.)

Помічник судді (Підпис) П. І. П.
П Е Ч А Т К А
00.00.0000 року.