Участвуя в данном деле Адвокатам Юридической фирмы
удалось доказать, что датой пересечения товаром границы, является не
дата оформления таможенной декларации, а фактическое перемещение груза
через границу. На основании указанных выше доводов, Хозяйственный суд
г. Киева признал незаконным решение ГНИ, которым клиенту Юридической
фирмы "Правовый захист", были начислены штрафные санкции за невозврат
валютной выручки.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, М. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 230-31-34

ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
00.00.0000 року                                   Справа № хх/ххх-Х

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ООО - ООО»
до Державної податкової інспекції у ZZZZZ районі м. Києва
про визнання нечинним рішення
Суддя П. І. П.
Секретар судового засідання П. І. П.

Представники
від позивача П. І. П. ( предст. за дов.);
від відповідача П. І. П. ( предст. за дов.);
П. І. П. ( предст. за дов.).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 00.00.0000 року о 12 год. 50 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 00.00.0000 року на 16 год. 00 хв., про що повідомлено сторонами після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання нечинним рішення від 00.00.000 року
№ ххххххххх/хххххх, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 8.214,63 грн.
за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «ООО - ООО» (покупець) та фірмою « RRRRR» (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт № ХХХХ-ххх від 00.00.0000 року на поставку товару (автомобіля) на загальну суму 29.417 дол. США на умовах СІР Одеса.
На виконання зобов'язань за даним контрактом ТОВ «ООО - ООО» 00.00.0000 року на адресу президента перерахувало валютні кошти в сумі 29.417,00 дол. США. Граничний термін надходження товару за імпортом (90 днів) - 00.00.0000 року.
Товар за контрактом № ХХХХ-хххх/х від 00.00.0000 року надійшов на митну територію України 00.00.0000 року, що підтверджується відмітками митного органу на коносаменті, договором № хх про надання послуг на складі тимчасового зберігання ВАТ ״ ХХХ-ххх״ від 00.00.0000 року та актом про прийняття - передання товарів (предметів) для зберігання на СТЗ № ххх /хх від 00.00.0000 року. Митне оформлення товарів було закінчене 00.00.0000 року в повному обсязі на Київській регіональній митниці, що підтверджується ВМД № ххххххххх/х/хххх від 00.00.0000 року на суму 25.820,00 дол. США.
За таких обставин позивач стверджує, що ним було дотримано терміни розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлені ст. 2 Закону України ״Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״, а також у відповідача не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представники в судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що згідно з наданими до перевірки документами товар надійшов на митну територію України (Одеська митниця) 00.00.0000 року про свідчить відповідна відмітка митниці (штамп ״ Під митним контролем״ ) згідно з інвойсом № ххх від 00.00.0000 року.
Таким чином, відповідачем встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״, а саме те, що товар надійшов на територію України в повному обсязі після спливу 90 календарних днів з дати здійснення передплати за контрактом від 00.00.0000 року № ХХХХ - ххх в сумі 25.820,00 дол. США (термін прострочення складає 21 день). Відповідно до статті 4 Закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״ порушення резидентом терміну, передбаченого ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний прострочений день у розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно одержаного товару за імпортом в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
З урахуванням наведеного відповідач стверджує про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва ,-

ВСТАНОВИВ:

відповідачем - Державною податковою інспекцією у ZZZZZ районі м. Києва було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю « ООО - ООО » за зовнішньоекономічним контрактом № ХХХХ- ххх від 00.00.0000 року укладеним між ТОВ « ООО - ООО » (покупець) та фірмою ״RRRRR״, Китай (постачальник) за період з 00.00.0000 р. по 00.00.0000 р.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт № хххххх/хх-хххххххх від 00.00.0000р.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № хххххххххх/хххххх від 00.00.0000 р. за формою ״ С ״, яким до позивача згідно ст. 2, 4 Закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״ застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 8.214,63 грн. за порушення термінів розрахунків с сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Актом перевірки встановлено, що між ТОВ « ООО - ООО » (покупець) та фірмою « RRRRR», Китай (постачальник) було укладено зовнішньоекономічний контракт № ХХХХ - ххх від 00.00.0000 р. на поставку товару (автомобіля) на загальну суму 29.417 дол. США на умовах СІР Одеса.
На виконання зобов'язань за даним контрактом ТОВ « ООО - ООО » 00.00.0000 на адресу нерезидента перераховано наступні валютні кошти в сумі 29.417,00 дол. США. Гар античний термін надходження товару за імпортом (90 днів) - 00.00.0000 р.
Позивачем отримано разову (індивідуальну) ліцензію № хххххххххх на зовнішньоекономічну операцію згідно з заявкою № ххх від 00.00.0000 р. Підставою для оформлення ліцензії є Накази Мінекономіки України № ххх від 00.00.0000 р., № ххх/хх від 00.00.0000 р. Ліцензія дійсна до 00.00.0000 р. включно.
Транспортні послуги та страховий внесок згідно з актом приймання-передачі від 00.00.0000 р.
№ ххх/х склали 3.597,00 дол. США.
Товар по імпорту надійшов згідно з ВМД № хххххххххх/х/хххххх від 00.00.0000 р. на суму 25.820 дол. США (130.391,00 грн.).
При цьому в акті перевірки зазначено, що на митну територію України (Одеська митниця) товар надійшов 00.00.0000 р. про що є відповідна відмітка митниці (штамп ״ Під митним контролем״) згідно з інвойсом № хххх від 00.00.0000 р.
На підставі цього в акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст.2 Закону України
״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״, яке полягає у тому , що товар надійшов на територію України в повному обсязі після спливу 90 календарних днів з дати здійснення передплати за контрактом від 00.00.0000 р. № ХХХХ - ххх в сумі 25.820,00 дол. США (термін прострочення складає 21 день). Відповідно до статті 4 Закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״ порушення резидентом терміну, передбаченого ст. 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний прострочений день у розмірі 0,3 % від суми несвоєчасно одержаного товару за імпортом в іноземній валюті, перерахованій у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
На підставі наведеного згідно зі спірним рішенням до позивача застосовано суму штрафних санкцій у розмірі 8.214,63 грн. за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З висновками, викладеним в акті перевірки, суд не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״ від 24 вересня 1994 року № 185/94-ВР (із змінами станом на 11.07.2006) імпортні операції резиденті, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальник продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії національного банку України.
У разі порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону України ״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״, відповідно до ст. 4 цього ж Закону до порушника застосовується господарська санкція у вигляді стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
В ст.1 Закону України ״ Про зовнішньоекономічну діяльність״ від 16.04.1991 № 959- ХІІ (із змінами станом на 11.07.2006р.) зазначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Пунктом 2 статті 1 митного кодексу України від 11.07.2002 (із змінами станом на 11.07.2006р.) передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Частиною 1 ст. 43 Митного кодексу України встановлено, що товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного контролю України. Митний контроль закінчується - у разі ввезення на митну територію України - після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до п. 23, п. 35 ст. 1 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщення їх митною територією Україні транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Як підтверджено матеріалами справи, товар за контрактом № ХХХХ - ххх/х від 00.00.0000 р. на митну територію України надійшов 00.00.0000 р., що підтверджується відмітками митного органу на коносаменті, договором № ххх про надання послуг на складі тимчасового зберігання ВАТ ״ХХХ-ххх״
від 00.00.0000 р. та актом про прийняття - передання товарів (предметів) для зберігання на СТЗ № ххх від 00.00.0000 р. Митне оформлення товарів було закінчене 00.00.0000 р. в повному обсязі на Київській регіональній митниці, що підтверджується ВМД № хххххххххх/х/ххххх від 00.00.0000 р. на суму 25.820,00 дол. США.
На судовий запит до Одеської митниці останньою було надано відповідно (лист від 00.00.0000 р. № хх/хх-хх/хххх за підписом начальника Одеської митниці), в якому зазначено, що товар за контрактом № ХХХХ - ххх/х від 00.00.0000 р. надійшов 00.00.0000 р. у контейнері № хххххх на судні «SSSSSS» в Одеській МТП за коносаментами ״СССССС״ від 00.00.00000 р. та ״ ZZZZZZ ״ від 00.00.0000 р. і до 00.00.0000 р. знаходився під митним контролем Одеської митниці. Експедитором транспортно-експедиційної компанії «ППППП» 00.00.0000 р. були надані документи для оформлення пропуску на митну територію України за ПД № ххххххх/х/хххххх (автомобілі - 3 шт.), а саме : наряд № ххххххх від 00.00.0000 р. CMR № хх; інвойс № хххх від 00.00.0000 р. коносаменти ״МММ״ххх від 00.00.0000 р. та SSSSS ВІД 00.00.00000 р. Після перевірки всіх товаросупровідних документів вантаж був направлений за вказаними ПД до Київської регіональної митниці.

При цьому матеріалами підтверджено, що ПП «ППППП» згідно з укладеним з позивачем договором № ХХХ хххх/хххх-х від 00.00.0000 р. надавав позивачу послуги з транспортно-економічних послуг, зокрема оформлення документів на контейнерному терміналі, експедирування, схову контейнеру (ХХХХ хххх) в порту, що підтверджується рахунком ПП «ППППП» № хх від 00.00.0000 р. та платіжним дорученням № хх від 00.00.0000 р. з відміткою банку про сплату за рахунок № хх від 00.00.0000 р.
У відповіді на запит № ххх від 00.00.0000 р. ПП «ППППП» підтвердив факт надходження товару в контейнері № ХХХ ххххх від 00.00.0000 р. Також ПП «ППППП» надало пояснення щодо схеми проходження контейнеру від порту відправлення до порту вигризки.
Разом з відповіддю ПП «ППППП» надало коносамент ХХХХХХ ххххх, що підтверджує наявність товару, обумовленого саме контрактом № ХХХХхх-ххх/х від 00.00.0000 р. із зазначенням підприємства - отримувача даного товару ( ТОВ «ООО - ООО»).
Також позивачем було направлено запит та отримано відповідь від ТОВ СП «ББББББ» (підприємство, що надає послуги з морських перевезень), в якій надано схему проходження товару в контейнері (ХХХХ хххххх) з порту відправлення до порту прибуття із зазначенням усіх супровідних документів та з підтвердженням дати вивантаження даного контейнеру в порту Одеса 00.00.0000 р.
Копії всіх вищевказаних документів долучено до матеріалів справи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем за розглянутим епізодом було дотримано термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, встановлених ст. 2 Закону України
״ Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті״, а тому у відповідача не було фактичних та правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
У судовому засіданні 00.00.0000 р. повноважний представник позивача звернувся до суду з письмовою заявою (в справі) про відмову від присудження на його користь судових витрат та не заперечує проти їх понесення за власний рахунок. За таких обставин, з урахуванням положень ст. 97 КАС України, судові витрати позивача компенсації не підлягають та покладаються на нього.
Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 86, 89, 90, 94, 97, 158-163 КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у ZZZZZZ районі м. Києва від 00.00.0000 р. № ххххххххх/хххххх про застосування штрафних (фінансових)санкцій.
Судові витрати покласти на позивача.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом поданих через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П. І. П.
( Підпис )

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі - 00.00.0000 року.