Защищая интересы Клиента, Адвокаты юридической фирмы «Правовий захист» доказали законность договора аренды, как следствие Хозяйственным судом Житомирской области, было принято Решение об отказе в признании недействительным договора аренды земельного участка. Также, Адвокатами юридической фирмы «Правовий захист» была доказана неправомерность снесения самовольно построенного сооружения и приведения земельного участка в пригодное для использования состояние.

УКРАЇНА
Господарський суд Житомирської області
 м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, 25481-620
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "00" жовтня 0000 р. Справа № х/ххх"Х"
Господарський суд Житомирської області у складі: Головуючого судді
судді Х.Х.Х.
судді
за участю сторін
від позивача Х.Х.Х., дов. від 00.00.00.
від відповідача Х.Х.Х., дов, від 00.00.00 року,
третіх осіб Х.Х.Х., дов. від 00.00.00 року,
прокурора Х.Х.Х., Х.Х.Х.
Розглянув справу за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Радомишльського міськвиконкому (м. Радомишль)
до ״ПП״ Прізвище Ім'я по Батькові (м. Радомишль)
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язанні знести самовільно збудовану споруду, привести земельну ділянку у придатний для використання стан, повернути до Радомишльської міської ради земельну ділянку.
У судовому засіданні 00.00.00р. оголошувалась перерва до 00.00.00р., відповідно до ст.77 ГПК України.
Прокурором пред'явлено вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який укладений 00.00.0000р. на підставі рішення виконавчого комітету Радомишльської міської Ради від 00.00.0000р.
Відповідно до договору від 00.00.00р. передано відповідачу в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 1325кв.м., яка знаходиться в м. Радомишль, вул. Старокиївській,20-а.
00.00.00р. до господарського суду надійшло доповнення до позовної заяви №ххх від 00.00.00р. (а.с.76-77 т.2) в якому прокурор просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 00.00.00р. укладений між ״ПП״ П.І.П, та Радомишльською міською радою; зобов'язати ״ПП״ П.І.П. привести земельну ділянку у придатний для використання стан; зобов'язати ״ПП״ П.І.П. повернути, а Радомишльську міську раду прийняти у належному стані земельну ділянку площею 1325кв.м., розташовану за адресою: м. Радомишль, вул.Старокиївська,20-а.
Прокурори та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.
Відповідач у відзивах від 00.00.00р. (а.с.68-71 т.2) та його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

Н . 0 1
ВСТАНОВИВ:
Виконавчим комітетом Радомишльської міської ради прийнято рішення за №ххх від 00.00.00р., яким постановлено надати в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку "Острів" площею 1325кв.м для культурно-оздоровчих цілей та ведення підприємницької діяльності.
На підставі вищевказаного рішення між приватним підприємцем П.І.П. та Радомишльською міською радою 00.00.00р. було укладено договір на право оренди земельної ділянки (а.с.7 том. 1).
Пунктом 1.1 договору передбачено, що Радомишльська міська рада передає П.І.П. в короткострокову оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 1325 кв.м. для здійснення підприємницької діяльності.
Прокурор вважає, що вказана угода укладена з порушенням вимог чинного законодавства.
Прокурор своїми заявами неодноразово уточнював та доповнював
позовні вимоги. Так заявою від 00.00.00 року прокурор доповнив позовні вимоги,
просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від
00.00.0000 року, укладений між приватним підприємцем П.І.П. та
Радомишльською міською радою, зобов'язати приватного підприємця знести
самовільно збудовані споруди та привести земельну ділянку у придатний для
використання стан, зобов'язати приватного підприємця повернути Радомишльській міській раді земельну ділянку площею 1325 кв.м., розташовану за адресою м. Радомишль, вул. Старокиївська 20-а.
В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що договір не пройшов державної реєстрації, а тому відсутні правові підстави щодо використання земельної ділянки, приватний підприємець здійснює будівництво приміщення на земельній ділянці, яка віднесена до прибережних захисних смуг.
В доповненні до позовної заяви від 00.00.00 року прокурор зазначає, що прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Радомишльської міської ради у зв'язку з тим, що в даному випадку порушуються майнові інтереси держави в частині наповнення місцевого бюджету.
Відповідач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнають, вважають, що при укладенні спірного договору не порушено вимог закону. В наданих у судовому засіданні клопотаннях просять суд залишити без розгляду позов прокурора в частині визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки та припинити провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані споруди.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до абз.2 п.4 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України №хх-х/ххх від 00.00.0000р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" з наступними змінами і доповненнями прокурор чи його заступник, звертаючись до господарського суду в інтересах держави з заявою про визнання договору недійсним, зазначає у ній позивачем державний орган або установу, організацію, уповноважені здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах.
В абзацах 4 та 5 п.1 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №хх-х/ххх від 00.00.00р "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" зазначено, що відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 00.00.00 №х-хх/хх зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям" орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано

повноваження органу виконавчої влади. Згідно з частиною другою статті 29 ГПК у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача."
З врахуванням вищенаведених положень законодавства суд вважає, що прокурор має право звертатись до суду з даним позовом.
Стаття 2 ГПК України зазначає, що господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Тобто, подаючи заяву до господарського суду, позивач чи інша особа, якій законом надано таке право, повинен доказати наявність спірного матеріального правовідношення і належність спірного права саме позивачеві, а також ту обставину, що саме на цьому відповідачеві лежить відповідальність за порушення.
Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; г) береговими смугами водних шляхів. Частина 2 даної статті передбачає, що для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою .
Відповідно до частити 1 статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях. Частина 3 даної статті передбачає, що орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого ЗНАЧЕННЯ є Верховна Рада Автономної Республіки Крим і обласні Ради, а частина 4 окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада Автономної Республіки Крим та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.
Відповідно до частини 5 статті 51 Водного кодексу орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення, згідно частини 6 ст.51 Водного кодексу) визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Частина 7 передбачає, що право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погодженим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться на острові в руслі річки Мика, яка не відноситься до водних об'єктів місцевого значення.
Вказане підтверджується переліком річок та водних об'єктів місцевого значення затвердженого наказом Державного комітету України по водному господарству №хх від 00.00.0000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 00.00.0000 року за №х/хххх.
Крім того, сам прокурор не заперечує, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду загальнодержавного значення. Річка Мика, на якій знаходиться спірна земельна ділянка, є притокою річки, яка знаходиться і використовується на території більш як однієї області.
Оскільки відповідно до вимог ч. 5 ст. 51 Водного кодексу України
орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного .значення є місцеві державні адміністрації, тому і орендодавцем спірної земельної ділянки мала бути
місцева державна адміністрація, а не міська рада.
Тобто прокурором подано позов в інтересах неналежного позивача

За обставин коли позов подано про визнання договору оренди недійсним в інтересах особи, права якої не порушені, тому позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Щодо вимог про знесення самовільно збудованої споруди та привести земельну ділянку у придатний для використання стан суд вважає за необхідне .зазначити наступне.
У відповідності з вимогами п.4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно положень ч. 7 ст. 376 Цивільного кодексу України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Тобто, згідно вказаних норм спір про знесення самовільно збудованих будівель за позовом органу місцевого самоврядування має розглядатись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних судах з врахуванням положень п. 6 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу.
Пунктом 3 ст. 21 КАС України передбачено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідні до вимог п.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України ( за нормами ГПК України), господарський суд припиняє провадження у справі.
З урахуванням вищевказаного суд припиняє провадження у справі в частині вимог щодо зобов'язання приватного підприємця П.І.П., знести самовільно збудовану споруду та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан.
Разом з тим це не позбавляє права прокурора звернутись з таким позовом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.44, 49, п.1 ст,80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,
ВИРІШИВ:
1. Відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 00.00.0000 року, укладеного між ״ПП״ П.І.П. та Радомишльською міською радою та поверненні земельної ділянки площею 1325 кв.м., розташованої в м. Радомишль, вул. Старокиївська, 20 а.
2. Припинити провадження в частині знесення самовільно збудованої споруди та приведенні земельної., ділянку у придатний для використання стан.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя
Дата підписання рішення