Участвуя в данном деле, юристы Адвокатской компании «Соколовский и Партнеры» доказали правомерность взыскания долга, по договору совместной деятельности, с должника.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД XEPCOHCЬKOЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р1ШЕННЯ IMEHEM УКРА1НИ

"31" жовтня 2006 р. Справа № ХХХХХХ

Господарський суд Херсонської області у складі судді ( Х.Х.Х.) при
секретарі ( Х.Х.Х. ), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УУУУУ" м. Київ
до підприємства "УУУУУУ" смт. Асканія -
Нова Чаплинського району Херсонської області
про стягнення 95.506 грн. 72 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - уповноважена особа ( Х.Х.Х )
від відповідача - директор ( Х.Х.Х )
Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області №ххх від 00.00.0000 року справа прийнята до розгляду судді ( Х.Х.Х ).
встановив:
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 95.506 грн. 72 коп. витрат, понесених в результаті сумісної діяльності за договором № ХХХ про сумісну діяльність від 00.00.0000 року. Він посилається на те, що 00.00.0000 року він звертався з вимогою погасити заборгованість до відповідача, однак останній суму боргу в добровільному порядку не сплатив.
Ухвалою від 00.00.000 року порушено провадження у спpaвi та призначено судове засідання для розгляду спору на 00.00.0000 року.
Позивач подав доповнення до позовної заяви, в якому посилається на те, що господарським судом Херсонської області розглянута справа № хх/ххх-хх-хх за позовом ״ууу» до підприємства "УУУ" про вилучення майна. Рішенням від 00.00.0000 року по зазначеній справі встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 00.00.0000 року становить 97.554грн.79коп. Позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України цей факт є встановленим i не доводиться знову при вирішенні спору, який є предметом розгляду. Крім того, просить віднести на відповідача додатково 6072 грн. 00 коп. понесених витрат за надання послуг адвоката.
Відповідач позовних вимог не визнає та посилається на те, що порядок відшкодування витрат, понесених позивачем по договору № ххх від 00.00.0000 року, визначений договором про надання послуг від 00.00.0000 року i він погасив борг перед позивачем, надавши йому згоду 00.00.0000року на одержання від «УУУУ» 180 тонн ячменю, як результату cyмicної власності сторін.
Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 00.00.0000року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Між товариством з обмеженою відповідальністю ״УУУУ״ (позивач) та підприємством "УУУУ" (відповідач по справі) 00. 00. 0000 року укладено договір про сумісну діяльність № ххх. Термін дії зазначеного договору, з урахуванням додаткових угод, сторони узгодили до 00.00.0000року.
Згідно з цим договором сторони досягли згоди щодо сумісної діяльності по виробництву сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку. Відповідач зобов'язався якісно, вчасно, в повному обсязі з мінімальними витратами на орендованих ним земельних площах виконати комплекс робіт по вирощуванню, збиранню сільськогосподарських культур, зазначених в додатку № хх , доробити їх до якості, зазначеної в додатку № хх до договору, та зберегти.
В свою чергу позивач зобов'язався забезпечити виконання зазначеного вище комплексу робіт матеріально-технічними ресурсами в номенклатурі i кількості, зазначеній в додатку № хх .
Керівництво та ведення справ за сумісною діяльністю покладено на відповідача (пункт 0.0договору).
Пунктом 0.0 договору сторони передбачили, що спільне майно та всі доходи, отримані за договором, використовуються в першу чергу для повного відшкодування внесків позивача.
Господарський суд Херсонської області 00.00.0000року розглянув справу № хххх за позовом «УУУУ» до українсько-німецького племінного підприємства «УУУУУУ» про вилучення у відповідача сільськогосподарської продукції на суму 97.834грн.11 коп. в якості відшкодування внесків позивача, здійснених ним на виконання умов договору про сумісну діяльність від 00.00.0000року № ххх. Зазначене рішення набрало законної сили i відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені цим рішенням під час розгляду цієї справи, не доводяться знову.
Матеріалами справи та рішенням по справі №хххх від 00.00.0000року підтверджується, що виконання умов договору від 00.00.0000року позивач протягом його дії здійснював внесками в сумісну діяльність. Протягом 0000 -0000 років ним передано відповідачу до спільної діяльності 263 627 грн. 85 коп., а в 0000 році - 30 729 грн. 50 коп.
Так, позивачем за платіжними дорученнями № ххх від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р. перераховано 66 217 грн. 33 коп. Передано товар за накладними НН-000000 від 00.00.0000р., НН-000000 від 00.00.0000р., НН-000000 від 00.00.0000р., НН-0000000 від 00.00.0000р., НН-000000 від 00.0.0000, НН-000000 від 00.00.0000, НН-0/0 від 00.00.0000, НН-0000000 від 00.00.0000р., НН-0000000 від 00.00.0000р., НН-0000000 від 00.00.0000р., НН-00000000 від 00.00.0000р. на загальну суму 205 785 грн. 52 коп. А також передано за актами приймання-передачі № хх від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р. та № хх від 00.00.0000р. на загальну суму 22 354 грн. 50 коп.
В свою чергу відповідачем передано позивачу за накладними № ХХХХХ від 00.00.0000р., № ххх від 00.00.0000р. та № ххх від 00.00.000р. продукції на загальну суму 196 802 грн. 56 коп.
Заборгованість відповідача станом на 00.00.0000 року становить 97 554 грн. 79 коп., що зазначено в рішенні справі № ХХХХХ від 00.00.0000року.
Аналіз викладених правовідносин між сторонами вказує на те, що за своєю правовою природою взаємовідносини сторін носять характер сумісної діяльності, у зв'язку з чим в момент їх виникнення вони підлягали регулюванню главою 38 ЦК УРСР. За змістом статті 430 того ж Кодексу за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної мети. За статтею 432 ЦК УРСР для досягнення мети учасники договору роблять внески грошима чи іншим майно або трудовою участю. Гроші та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності, є їх спільною власністю. Статтею 433 того ж Кодексу передбачено, що порядок покриття витрат, передбачених договором

. ..
про сумісну діяльність і збитків, що виникли в результаті сумісної визначається договором.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки договір сторонами укладений 00.00.0000 року, а з урахуванням додаткових угод № хх від 00.00.0000 року та № ххх від 00.00.00000 року термін дії договору сторонами визначено додатково на 0000 та 0000 роки, то на взаємовідносини сторін, що виникли та продовжують існувати у 0000-0000 роках розповсюджуються положення глави 77 ЦК України та інші норми цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Додатковою угодою № ххх від 00.00.0000р. пункти 6.1, 6.3 договору про сумісну діяльність № ХХХ від 00.00.00р. були викладені в новій редакції та договір був доповнений пунктом наступного змісту: „Перенести відшкодування внесків сторін на наступний рік, а при необхідності - до завершення сумісної діяльності за даним договором». Таким чином, п.6.1 договору після внесення до нього змін має таку редакцію: «Спільне майно та всі доходи, отримані сторонами за цим договором в результаті сумісної діяльності використовуються, в першу чергу, для повного відшкодування внесків сторони-1, тобто позивача. Сторона-2 відшкодовує внески стороні-1 на підставі акту звіряння розрахунків по сумісній діяльності, який підписується сторонами даного договору».
Рішенням по справі ХХХХХХ від 00.00.0000року встановлена заборгованість відповідача перед позивачем за договором про сумісну діяльність від 00.00.0000року № ХХХ станом на 00.00.0000року в сумі 97.554грн.56коп. і цей факт не підлягає додатковому доведенню. В 00.00.0000року відповідач перерахував позивачеві 2048грн.33 коп., що не заперечували представники сторін в засіданні суду. Таким чином, борг відповідача станом на день звернення з позовом становить 95.506грн.72коп.
У зв'язку з тим, що на момент прийняття рішення по справі ХХХХ від 00.00.0000року позивачем не було надано доказів того, що він звертався з вимогою до відповідача про сплату боргу відповідно до ст.530 ЦК України, в задоволенні позову по цій справі було відмовлено.
Позивач надав документальне підтвердження того, що 00.00.0000року він звернувся з вимогами до відповідача про сплату заборгованості за договором про сумісну діяльність від 00.00.0000року на загальну суму 97.556грн.05коп.
Посилання відповідача на те, що він провів розрахунки з позивачем, надавши згоду листом № ххх від 00.00.0000року (арк. спр.48) на відшкодування боргу відповідно до пункту 5.1 договору про надання послуг від 00.00.0000року безпідставні.
Із договору про надання послуг від 00.00.0000 року вбачається, що договір укладено між 3 сторонами: «УУУУУ», українсько-німецьким племінним підприємством "УУУУУУУУ" та ТОВ «УУУУУУ». Предметом цього договору є надання сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «УУУУУ» послуг позивачеві та відповідачеві по зберіганню на зернотоку СТОВ зерна ячменю ярового, який є спільною частковою власністю позивача і відповідача.
При цьому пунктом 5.1 зазначеного договору передбачено, що зерно ячменю ярового, яке надходить на доробку та зберігання на тік СТОВ, належить позивачу і відповідачеві на праві спільної часткової власності. Воно може відпускатися з току лише при наявності письмової згоди позивача та відповідача.
В засіданні суду представник позивача пояснив, що письмової згоди на

І
і
отримання зерна ячменю він не надавав і не надає, а за його відомостями ячмінь на току СТОВ «УУУУУУ» відсутній. До того ж, зазначений в договорі від 00.00.0000 року ячмінь є сумісною частковою власністю сторін, тобто його частка уже належить позивачу і отримати задоволення за рахунок своєї ж частки він не може.
Відповідно до вимог ст.509, 526 ЦК України та договору про спільну діяльність від 00.00.0000року обов'язком відповідача є фактична передача позивачу майна або грошових коштів в рахунок відшкодування витрат, понесених позивачем в результаті спільної діяльності. Як договором про сумісну діяльність, так і договором від 00.00.0000року не передбачений обов'язок позивача приймати в рахунок зазначених витрат ячмінь , який знаходиться на току СТОВ «УУУУ», а в пункті 5.1 договору від 00.00.0000року лише зазначено, на яких умовах зерно може відпускатися з току.
Таким чином, твердження відповідача про те, що він погасив борг по відшкодуванню збитків позивача шляхом передачі йому у власність 180тонн ячменю не відповідає вимогам закону, договорів та не підтверджено матеріалами справи.
Не надано відповідачем і документального підтвердження того, що 180тонн ячменю знаходяться під арештом в забезпечення позову позивача. Таке забезпечення мало місце по справі № хххххх, коли господарським судом Херсонської області ухвалою від 00.00.0000року накладено арешт на майно, в тому числі і на зерно, яке знаходиться на току ТОВ «УУУУ». 00.00.0000року було прийняте рішення, яким позовні вимоги задоволено. В наступному, 00.00.0000року Вищий господарський Суд України скасував рішення місцевого на постанову апеляційного судів і справу передав на новий розгляд. При повторному розгляді справи рішенням від 00.00.0000року в задоволенні позову позивачеві відмовлено. Таким чином, ухвала про забезпечення позову втратила чинність, оскільки відпали підстави для забезпечення позову, так як арешт накладався саме з метою забезпечення вимог позивача по справі № ххххх.
З урахуванням викладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 95.506грн.72коп. підлягають задоволенню.
Крім цього, відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 6.072грн.00коп. витрат за надання послуг адвоката.
Витрати по сплаті державного мита та послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1 .Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з підприємства "УУУУУУУ"
смт. Асканія Нова Чаплинського району Херсонської області вул. ХХХХ № 7,
р/рахунок № 00000000000 в Чаплинській філії ХОД АППБ «УУУУУ» МФО 00000, код
0000000 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УУУУУ" м. Київ,
вул. ОООООООО, 28 п/рахунок №00000000000000 в ЗАТ «УУУУУУУ»
м. Києва, МФО 000000, код 0000000000 - 95.506грн.72коп. основного боргу,
6.072грн.00коп. витрат за надання послуг адвоката, 955грн.07коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.00коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя підпис П.І.П