Юристы Адвокатской компании "Соколовский и партнеры" в интересах Частного предприятие "XXX" обратились с иском к Государственной налоговой инспекции в N-ском районе г. Киева о признании недействительным первого налогового требования №1/22222, на основании которого у частного предприятия "XXX" возникло налоговое обязательство в суме 342 935,84 грн. Иск был удовлетворен.
На решение Хозяйственного суда г. Киева ответчик подал апелляционную жалобу. Киевский Апелляционный Хозяйственный суд, апелляционную жалобу ответчика не удовлетворил, а решение Хозяйственного суда г. Киева от 24 декабря 2004 года оставил без изменений.

На решение Хозяйственного суда г. Киева ответчик подал апелляционную жалобу. Киевский апелляционный хозяйственный суд апелляционную жалобу ответчика не удовлетворил, а решение Хозяйственного суда г. Киева от 24 декабря 2004 года оставил без изменений.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ-25, пров. Рильський, 8
ПОСТАНОВА
Іменем України

--- березня 2005 р.
Київський апеляційний
головуючого:
суддів:
за участю представників:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
на рішення
Від
у справі
за позовом
До
Про

Справа №00/000
господарський суд у складі колегії суддів:
К.В.М.
В.О.В., М.М.М.,
позивача: Соколовський В.В. (дов. №20/2 від 22.02.2005р.)
відповідача: К.Ю.М.
Державної податкової інспекції у N-ському
районі м. Києва

Господарського-суду м. Києва
24.12.2004 р.
№00/000 (суддя Х.О.О.)
Приватного підприємства "XXX"
Державної податкової інспекції у N-ському районі м. Києва
визнання недійсними актів

ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2004 р. у справі №00/000 позов Приватного підприємства "XXX" (далі по тексту - позивач, ПП "XXX") до Державної податкової інспекції N-ському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у N-ському районі м. Києва, скаржник ) про визнання недійсним актів задоволено частково; провадження у справі в частині визнання недійсними акту ДПІ у N-ському районі м. Києва про незнаходження ПП "XXX" від zz.zz.2004р. б/н та акту

перевірки ДПІ у N-ському районі м. Києва №888888/888-88 припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у N-ському районі м. Києва №00000000/0 від 25.10.2004р.; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у N-ському районі м. Києва №000000000/1 від 25.10.2004р.; визнано недійсною першу податкову вимогу ДПІ у N-ському районі м. Києва №1/22222 від 03.11.2004р.; стягнуто з ДПІ у N-ському районі м. Києва на користь ПП "XXX" 101,50 грн. судових витрат.
ДПІ у N-ському районі м. Києва, не погоджуючись з прийняттям судом такого рішення по справі, подала апеляційну скаргу, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі №00/000 в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та прийняти нове рішення, яким в позові ПП "XXX" відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. у справі №00/000 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, пп. 7.7.1. ст.7 та пп.7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. у справі №00/000, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у N-ському районі м. Києва №00000000/1 від 25.10.2004р. згідно із пп.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "XXX" визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 479259,85 грн., у тому числі 332897,50 грн. основного платежу та 146362,35 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням ДПІ у N-ському районі м. Києва №00000000/0 від 25.10.2004р. згідно із пп.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" у ПП "XXX" виявлено завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 171303 грн.
Першою податковою вимогою ДПІ у N-ському районі м. Києва №1/2222 від 03.11.2004р. визначено обов'язок ПП "XXX" зі сплати суми податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням по ПДВ у розмірі 342935,84 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення та податкова вимога прийняті на підставі Акту ДПІ у N-ському районі м. Києва №888888/888-88 "Про результати позапланової документальної перевірки правильності визначення сум ПДВ, заявлених до відшкодування ПП "XXX" за період: липень 2003р., жовтень 2003р., листопад 2003р., грудень 2003р., січень 2004р., лютий 2004р., березень 2004р., квітень 2004р., червень 2004р., вересень 2004р.
Згідно із п.п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані)платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням(спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.
Відповідачем не заперечується факт формування позивачем податкового кредиту за перевіряємий період із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації Крім того, відповідно до Акту звірки розрахунків з бюджетом, який формується з особового рахунку платника податку, станом на 30.09.2004р. ПП "XXX" мало передплату по ПДВ у сумі 300043,50 грн.
Серед іншого у Акті перевірки ДПІ у N-ському районі м. Києва №888888/888-88 зазначено, що підставою для зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування та донарахування йому податкового зобов'язання з ПДВ є та обставина, що позивачем під час проведення перевірки не було надано документів, які б підтверджували правомірність заявлених ним до відшкодування з бюджету сум ПДВ за липень 2003 року, жовтень 2003 року, листопад 2003 року, грудень 2003 року, січень 2004 року, лютий 2004 року, березень 2004 року, квітень 2004 року, червень 2004 року,

г

вересень 2004року, чим порушено пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
У відповідності до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок
на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь -
яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними
чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття
робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування
кошів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент
перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо
включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими
зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе
відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених
законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену
зазначеними цим підпунктом документами.
В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії вантажних митних декларацій, якими підтверджуються витрати ПП "XXX" по сплаті ПДВ у розмірі 331764,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, висновки Акту перевірки відповідача не відповідають обставинам справи, відповідно податкові повідомлення-рішення ДПІ у G-ському районі м. Києва №0000000/1, №00000000/0 від 25.10.2004р. та перша податкова вимога №1/22222 від 03.11.2004р. підлягають визнанню недійсними.
В матеріалах справи наявні: а) копія договору від 15.02.2004р., укладеного між ПП "XXX" та ДП "FFF" про надання приміщення для розміщення підприємства за адресою: м. Київ, б-р ППППП; б) копія Акту ДПІ у N-ському районі м. Києва позапланової документальної перевірки ПП "XXX" №6666/66-666666 від 20.09.2004р., яким підтверджується фактичне знаходження позивача за адресою: м. Київ, вул. І.Лепсе,8; в) копії податкових декларацій з ПДВ в яких позивачем зазначено його місцезнаходження за адресою: м. Київ, б-р ППППП. Отже, відповідач мав інформацію про фактичну та юридичну адресу ПП "XXX".
Колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те ,що твердження відповідача про ненадання позивачем документів, необхідних для підтвердження податкового кредиту, у зв'язку із не встановленням місцезнаходження позивача судом визнаються безпідставними та такими, що суперечать матеріалам справи.
У судовому засіданні 14.03.2005р. представник позивача погодився з рішенням суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі про визнання недійсними акту ДПІ у N-ському районі м. Києва про незнаходження ПП "XXX" від 22.10.2004р. б/н та акту перевірки ДПІ у N-ському районі м. Києва №888888/888-88, відповідачем ж ця частина рішення не оскаржується.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести
до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Колегія вважає, додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2005р. у справі №00/000, яким уточнене рішення від 24.12.2004р., щодо визнання недійсною першою податкової вимоги ДПІ у N-ському районі м. Києва №1/2222 від 03.11.2004р. скасуванню також не підлягає з вищезазначених підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Постановив :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у G-ському районі м. Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. у справі №00/000 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2004 р. у справі №00/000 та додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 01.02.2005р. у справі №00/000 залишити без змін.
Справу №00/000 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий К.В.М.
Судді В.О.В.
М.М.М.