Государственная налоговая инспекция в ХХХ районе города Киева по результатам документальной невыездной проверки по вопросам правовых отношений с ООО "А" составила налоговое уведомление-решения по налогу на добавленную стоимость (НДС),

После окончания административного обжалования решения налоговой инспекции, сотрудники Адвокатской компании "Соколовский и Партнеры" подали исковое заявление в Окружной административный суд города Киева о признании недействительными налоговых уведолений-решений и признании действий противоправными. Специалист Адвокатской компании "Соколовський и Партнеры" по вопросам бухгалтерского и налогового учета, который выполнял представительство интересов Клиента в суде, смог доказать:
противоправность использования решения суда (о признании недействительным уставных документов контрагента (ООО "А") и его свидетельства плательщика налога на добавленную стоимость) для незаконного лишения права Клиента на налоговый кредит по НДС;
незаконность противоправного лишения Клиента налогового кредита по НДС по налоговым накладным, которые не были предоставлены для проверки (поскольку не относились к правовым отношениям между Клиентом и ООО "А").
По состоянию на 10.02.2009 года, в споре с налоговой вынесено Постановление об удовлетворении исковых требований Клиента Адвокатской компании "Соколовський и Партнеры".

Окружний адмiнiстративний суд мiста Кисва
01025, м. Кив, вул. Десятинна, 4/6 тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАIНИ
м. Кив
17 год. 00 хв.
10.02.2009 р. № 8/403
Окружний адмiнiстративний суд мiста Києва в особi суддi Пилипенко О.Є., при секретарi
Коваль А.В.
За результатами розгляду у вiдкритому судовому засiданнi адмiнiстративної справи
За позовом Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «ХХХ»
До Державно податково iнспекцiї у ХХХ районi м. Києва
Про визнання нечинними податкових повiдомлень-рiшень та визнання дiй протиправними

За участю представникiв сторiн
вiд позивача: Курiленко Н.Є. за дов. К 1/18-01-08 вiд 18.01.2008 р.
вiд вiдповiдача: Стасюк Н.М. за дов. К 148 вiд 12.11.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою вiдповiдальнiстю «ХХХ» звернулося до Окружного адмiнiстративного суду мiста Києва з позовом до Державної податкової iнспекцiї у ХХХ районi м. Києва про визнання нечинним податкового повiдомлення-рiшення форми «Р» вiд 13.06.2008 р. № ХХХХХХХХ/2 про сплату 65347,49 гри. податку на додану Вартiсть та штрафних санкцiй 32673,7 грн. (загальна сума 98021,19 грн.) та визнання протиправними дiй щодо перевiрки позивача з питань правових вiдносин з ТОВ «А», за результатами якої було складено акт вiд 26.12.2007 р. № УУУ.
28.08.2008 р. вiд позивача через Загальний вiддiл суду надiйшли доповнення до позовнї заяви, в яких просить визнати нечинними податковi повiдомлення-рiшення форми «Р» вiд 12.01.2008 р. № ХХХХХХХХ/0 про сплату 65347,49 грн. податку на додану вартiсть та штрафних санкцiй 32673,7 грн. (загальна сума 98021,19 грн.), вiд 13.06.2008 року № ХХХХХХХХХ/2 та вiд 18.08.2008 року № ХХХХХХХХ/3 про сплату 65347,49 грн. податку на додану вартiсть та штрафних санкцій -- 32673,7 грн. (загальна сума 98021,19 грн.), визнати протиправними дi вiдповiдача щодо перевiрки позивача з питань правових вiдносин з ТОВ «А», за результатами яко було складено акт вiд 26.12.2007 р. № УУУ.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вiдповiдачем при прийняттi оскаржуваних податкових-повiдомлень рiшень були порушенi норми чинного законодавства, а саме вказує на те, що податковим органом неправомiрно були нарахованi позивачу суми податкового зобов'язання у розмiрi 98021,19 грн., у тому числi за основним платежем 65347,49 грн., за штрафними (фiнансовими) санкцiями - 32673,7 грн.
Вiдповiдач проти позовних вимог заперечував, свою позицiю виклав в письмових запереченнях на позовну заяву. Вiдповiдач в обгрунтування своєї позиції зазначив, що позивачем в порушення п.п. 7.4.5. та п.п. 7.2.8. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартiсть» було включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартiсть по податкових накладних, що були виписанi ТОВ «А» та безпiдставно вiднесенi на загальну суму 65347,49 грн., в результатi чого позивчем було занижено податок на додану вартiсть, що пiдлягае сплатi, в розмiрi 65347,49 грн.

Проаналiзувавши матерiали справи та пояснення представникiв сторiн, суд приходить до наступних висновкiв.

Пред'явленi позовнi вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повiдомлень-рiшень вiд 12.01.2008 року № ХХХХХХХХ/0, вiд 13.06.2008 року № ХХХХХХХХХ/2, вiд 18.08.2008 року № ХХХХХХХХ/3 та визнання протиправними дiй щодо перевiрки позивача з питань правових вiдносин з ТОВ «Батекс», за результатами якої було складено акт вiд 26.12.2007 р. №УУУ.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адмiнiстративного судочинства Украни особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи iнтереси у сферi публично-правових вiдносин, має право на звернення до адмiнiстративного суду з адмiнiстративним позовом.
Згiдно ч. 1 ст. 71 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, кожна сторона повинна довести тi обставини, на якi вона посиласться як на пiдставу своїх вимог i заперечень.
Вiдповiдно до ст. 2 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, завданням адмiнiстративного судочинства є захист прав, свобод та iнтересiв фiзичних осiб, прав та iнтересiв юридичних осiб у сферi публiчно-правових вiдносин вiд порушень з боку органiв державно влади, органiв мiсцевого самоврядування, їхнiх посадових i службових осiб, iнших суб'єктiв при здiйсненнi ними владних управлiнських функцiй на основi законодавства, в тому числi на виконання делегованих повноважень. До адмiнiстративних судiв можуть бути оскарженi будь-якi рiшення, дiї чи бездiяльнiсть суб'єктiв владних повноважень, крiм випадкiв, коли щодо таких рiшень, дiй чи бездiяльностi Конституцiею чи законами України встановлено iнший порядок судового провадження.
Згiдно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адмiнiстративного судочинства Украни, кожному гарантуеться право на захист його прав, свобод та iнтересiв незалежним i неупередженим судом.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адмiнiстративного судочинства Украiни, розгляд i вирiшення справ в адмiнiстративних судах здiйснюються на засадах змагальностi сторiн та свободи в наданнi ними суду своїх доказiв i у доведеннi перед судом їх переконливостi.
Отже, згiдно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адмiнiстративного суду з позовом лише у разi, якщо вiн вважає, що рiшенням, дiєю чи бездiяльнiстю вiдповiдача (суб'скта владних повноважень) порушено його права, свободи чи iнтереси у сферi публiчно-правових вiдносин. При цьому, обставину дiйсного (фактичного) порушення вiдповiдачем прав, свобод чи iнтересiв позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Державною податковою iнспекцiею у ХХХ районi м. Києва було на пiдприемствi позивача проведено перевiрку, за результатами якої складено акт вiд 26.12.2007 р. № УУУ «Про результати невиїзної документальної перевiрки ТОВ «ХХХ» з питань правових вiдносин з ТОВ «А» за перiод 2002 -2007 роки».
Перевiркою встановлено, що позивачем в порушення п.п. 7.4.5. та п.п. 7.2.8. п. 7.4. ст. 7 Закону Украни «Про податок на додану вартiсть» включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартiсть по податкових накладних, що були виписанi ТОВ «А» та безпiдставно вiднесенi на загальну суму 65347,49 грн., в результатi чого занижено податок на додану вартiсть, що пiдлягає сплатi, в розмiрi 65347,49 грн., у тому числi по перiодах: червень 2005 р. - 14860,24 грн., липень 2005 р. - 9181,24 грн., серпень 2005 р. - 9195,36 гри., вересень 2005 р. -23670,57 грн., жовтень 2005 р. - 8440,08 грн.
На пiдставi акта перевiрки податковим органом були винесені податкові повiдомлення-рiшення форми «Р» вiд 12.01.2008 року № ХХХХХХХХ/0, від 13.06.2008 року № ХХХХХХХХ/2, вiд 18.08.2008 року № ХХХХХХХХ/3, кожним з яких позивачу нараховано податкове зобов'язання у сумi 98021,19 грн., у тому числi за основним платежем - 65347,49 грн., за штрафними (фiнансовими) санкцiями - 32673,70 грн.
Суд вважає, позовнi вимоги такими, що пiдлягають задоволенню з наступного.
В ходi перевiрки встановлено, що позивач, на пiдставi договору купiвлi-продажу № УУ вiд УУ.УУ.2005 р., придбав у ТОВ «А» товар (тканини), були виписанi податковi накладнi: ... всього на суму 32249,49 грн. (у тому числi ПДВ 193496,97 грн.).
Суми податку на додану вартiсть по зазначених податкових накладних включенi до податкового кредиту вiдповiдного перiоду, вiдображенi у книзi облiку придбання та реєстрi отриманих податкових накладних.
Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «А» грошовi кошти в сумi 193 496,97 грн., в т.ч. ПДВ 32249,49 грн., що пiдтверджусться платiжними дорученнями: ...
Згiдно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону Украни «Про податок на додану вартiсть», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважасться дата здiйснення першої з подiй: або дата списання коштiв з банкiвського рахунку платника податку в оплату товарiв (робiт, послуг), дата виписки вiдповiдного рахунку (товарного чека) - в разi розрахункiв з використанням кредитних дебетових карток або комерцiйних чекiв; або дата отримання податкової накладної, що засвiдчує факт придбання платником податку товарiв (робiт, послуг).
Пiдпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Украiни «Про податок на додану вартiсть» передбачено, що не пiдлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарiв (послуг), не пiдтвердженi податковими накладними чи митними декларацiями.
Таким чином, виходячи iз змiсту вищевказаної норми Закону, лише вiдсутнiсть податкової накладної чи митної декларацiї позбавляє платника податку права на включения до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податкiв у звiтному перiодi у зв'язку з придбанням товарiв (робiт, послуг).
Вiдповiдно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону Украни «Про податок на додану вартiсть» право на нарахування податку та складання податкових накладних надасться виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статгею 9 цього Закону.
Платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має мiстити зазначенi окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прiзвище, iм'я та по батьковi фiзичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартiсть;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) мiсце розташування юридичної особи або мiсце податкової адреси фiзичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартiсть;
е) опис (номенклатуру) товаров (робiт, послуг) та їх кiлькiсть (обсяг, об'м)
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отрмувача;
ж) цiну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та вiдповiдну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштiв, що пiдлягають сплатi з урахуванням податку (п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону Украiни «Про податок на додану вартiсть»).
Вiдповiдач вказує на те, що згiдно з п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону Украни «Про податок на додану вартiсть» ТОВ «А» не має право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскiльки таке право на нарахування податку та складання податкових накладних, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартiсть.
При цьому, вiдповiдач посилається на те, що рiшенням ДДД районного суду м. Києва вiд 16.02.2006 р. у справi № ФФФ правовстановлюючi документи, в тому числi свiдоцтво платника податку на додану вартiсть ТОВ «А» були визнанi недiйсними з моменту їх ресстрацi.
Визнання недiйсними установчих документiв юридичної особи та подальше анулювання свiдоцтва ПДВ саме по собi не тягне за собою недiйснiсть всiх угод, укладе них з моменту державної реєстрацi такої особи i до моменту виключення з державного реестру, а також не позбавляє правового значения виданих за такими господарськими операциями податкових накладних.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 18 Закону Украни «Про державну реестрацiю юридичних осiб та фiзичних осiб-пiдприсмцiв» якщо вiдомостi, якi пiдлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесенi до нього, то такi вiдомостi вважаються достовiрними i можуть бути використанi в спорi з третьою особою, доки до них не внесено вiдповiдних змiн.
ТОВ «А» на момент складання податкових накладних, а саме 2005 рiк, було зареєстроване як платник податку на додану вартiсть, а отже, мало право на виписування податкових накладних як того вимагас п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону Украни «Про податок на додану вартiсть», а саме право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Несплата податку продавцем (у тому числi в разi ухилення вiд сплати) при фактичному здiйсненнi господарської операцiї не впливає на податковий кредит покуппя та суму бюджетного вiдшкодування.
Недiйснiсть статутних документiв, в тому числi свiдоцтва платника податку на додану вартiсть ТОВ «А», не є пiдставою для втрати у позивача, його права на вiдшкодування ПДВ.
Податковi органи не можуть нараховувати податок на додану вартiсть та накладати штрафнi санкцi на покупця при несплатi цього податку продавцем, оскiльки дiюче законодавство не встановлює пiдстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцiй (Постанова Верховного суду Украни вiд 26.09.2006 р. справа 21-358во06).
Щодо вимоги позивача визнати протиправними дiї щодо перевiрки позивача з питань правових вiдносин з ТОВ «А», за результатами якої було складено акт вiд 26.12.2007 р. № УУУ, суд зазначає наступне.
Згiдно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Українi» на органи державної виконавчої служби покладенi обовязки здiйснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильнiстю обчислення, повнотою i своєчаснiстю сплати до бюджетiв, центральних цiльових фондiв податкiв i зборiв. Виходячи з наведеного податковi органи, як органи державної влади, здiйснюють у сферi публiчно-правових вiдносин владнi управлiнськi функцiї щодо контролю за додержанням податкового законодавства господарюючими субєктами, тому суд першої iнстанцiї прийшов до обгрунтованого висновку, що даний спiр являеться адмiнiстративним.
Пунктом 1 ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Українi», передбачено умови допуску посадових осiб органiв державноi податкожi служби до проведення планових та позапланових виїзних перевiрок, а саме: надацння платнику податкiв пiд розписку направлення на перевiрку.
Жодною статгею вказаного вище закону не передбачено пiдставою для проведення невиїзної документальної перевiрки надання платнику податкiв направлення на перевірку.
Вiдтак, невиїзною документальною перевiркою вважасться перевiрка, яка проводиться в примiщеннi органу ДПС на пiдставi поданих податкових декларацiй, звiтiв та iнших документiв, пов'язаних з нарахуванням i сплатою податкiв та зборiв (обов'язкових платежiв) незалежно вiд способу їх подачi, i не потребує надання направлення на перевiрку.
Також, в додатку 4 до Наказу Державної податкової адмiнiстрацiї України вiд 27.04.2006 р. 255 «Про затвердження нової редакцiї зразкiв форм актiв перевiрок та Методичних рекомендацiй щодо їх оформлення» наведено зразок форми Довiдки, «про результати невиїзноi документальної/виїзної позаплановоi перевiрки...», що проводиться «на пiдставi службового посвiдчення серi ___ № ___/направлення вiд ___ 200___», що слiд розумiти як те, що невиїзна документальна перевiрка проводиться на пiдставi службового посвiдчення перевiряючого (що вказано в актi перевiрки) або виїзна позапланова перевiрка проводиться на пiдставi направления на перевiрку.
Як зазначено позивачем в позовнiй заявi та в абзацi 2 пiдпунктi «в» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платникiв податкiв перед бюджетами та державними цiльовими фондами: камеральною вважасться перевiрка, яка проводиться контролюючим органом виключно на пiдставi даних, зазначених у податкових декларацiях, без проведення будь-яких iнших видiв перевiрок платника податкiв.
Але, як зазначив вiдповiдач, вiддiлом по взаємодiї зi структурними пiдроздiлами була проведена невиїзна документальна перевiрка з питань правових вiдносин, що передбачає перевiрку з питань фiнансово-господарських вiдносин мiж суб'єктами пiдприсмницької дiяльностi, в даному випадку ТОВ «ХХХ» з ТОВ «А» i потребує документального пiдтвердження з даного питания, а не виключно перевiрку даних, зазначених у податкових декларацiях перевiряємого суб'єкта господарювання. Отже, зазначена перевiрка не є камеральною, оформлена вiдповiдним чином та проведена в межах компетенцiї вiдповiдача.
Акт державного або iншого органу - це юридична форма рiшень цих органiв, тобто офiцiйний письмовий документ, який породжує певнi правовi наслiдки, спрямований на регулювання тих чи iнших суспiльних вiдносин i має обов'язковий характер для суб'єктiв цих вiдносин. Пiдставами для визнання акту недiйсним є невiдповiднiсть його вимогам чинного законодавства та/або визначенiй законом компетенцiї органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недiйсним є також порушення у зв'язку з прийняттям вiдповiдного акта прав та охоронюваних законом iнтересiв позивача.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, кожна сторона повинна довести тi обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крiм випадкiв, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказiв, якi б спростовували доводи позивача, вiдповiдач суду не надав.
Згiдно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, в адмiнiстративних справах про протиправнiсть рiшень, дiй чи бездiяльностi суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомiрностi свого рiшення, дiй чи бездiяльностi покладасться на вiдповiдача, якщо вiн заперечує проти адмiнiстративного позову.
В супереч наведеним вимогам, вiдповiдач як суб'єкт владних повноважень не довiв правомiрностi його дiй.
Проаналiзувавши матерiали справи, суд дiйшов висновку, що позовнi вимоги позивача пiдлягають задоволенню частково, а саме необхiдно визнати протиправними та скасувати податковi повiдомлення-рiшення державної податкової iнспекцiї у ХХХ районi м. Києва форми «Р» » вiд 12.01.2008 року № ХХХХХХХХ/0, від 13.06.2008 року № ХХХХХХХХ/2, вiд 18.08.2008 року № ХХХХХХХХ/3, кожним з яких позивачу нараховано податкове зобов'язання у сумi 98021,19 грн., у тому числi за основним платежем - 65347,49 грн., за штрафними (фiнансовими) санкцiями - 32673,70 грн., в частинi задоволення вимог щодо визнання протиправними дiй вiдповiдача щодо проведення перевiрки позивача з питань правових вiдносин з ТОВ «А», за результатами якої було складено акт від 26.12.2007 р № УУУ, належить вiдмовити.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, передбачається, якщо судове рiшення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всi здiйсненi нею документально пiдтвердженi судовi витрати стягненню з державного бюджету Украни.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, Окружний адмiнiстративний суд мiста Киева, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовнi вимоги Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «ХХХ» задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення державної податкової iнспекції у ХХХ районi м. Києва форми «Р» вiд 12.01.2008 року №ХХХХХХХХ/0 про сплату 65347,49 грн. податку на додану вартiсть та штрафних санкцiй 32673,7 грн.
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення державної податкової iнспекцi у ХХХ районi м. Києва форми «Р» вiд 13.06.2008 року №ХХХХХХХХ/2 про сплату 65347,49 грн. податку на додану вартiсть та штрафних санкцiй 32673,7 грн.
4. Визнати протиправним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення Державної податкової iнспекцiї у ХХХ районi м. Києва форми «Р» вiд 18.08.2008 року №ХХХХХХХХ/3 про сплату 65347,49 грн. податку на додану вартiсть та штрафних санкцiй 32673,7 грн.
5. Судовi витрати в сумi 1 грн. 70 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю «ХХХ» за рахунок Державного бюджету Украни.
6. В задоволеннi решти позовних вимог вiдмовити.

Постанова вiдповiдно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адмiнiстративного судочинства України набирає законної сили пiсля закiнчення строку подання заяви про апеляцiйне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляцiйної iнстанцi протягом десяти днiв з дня її складання в повному обсязi за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, шляхом подання через суд першої iнстанцiї заяви про апеляцiйне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днiв апеляцiйної скарги. Апеляцiйна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляцiйне оскарження, якщо у строк, встановлений для подання заяви про апеляцiйне оскарження.

Суддя О. Є. Пилипенко