Виникнення права власності на земельну ділянку за набувальною давністю

Верховним судом України (далі - ВСУ) в період з 18 вересня по 1 жовтня 2008 року була вивчена практика розгляду земельних спорів судами Київської області. За матеріалами вивчення судових справ, що виникають із земельних правовідносин, ВСУ головам судів апеляційної інстанції було направлено лист, в якому є висновки, що мають бути враховані в майбутньому.
Так, зазначений лист містить інформацію, що останнім часом до судів України частіше заявляються позови про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю з посиланням на статтю 119 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). У відповідності до положень даної статті громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом.
В одній із справ, яка пройшла всі судові інстанції України, ухвалою ВСУ від 21 листопада 2007 року (Вісник Верховного суду України. - 2008. - № 3) було скасовано рішення суду першої інстанції, у відповідності з яким за громадянами було визнано право власності на земельну ділянку, і вказано наступне.
Позивачі користувались спірними земельними ділянками до введення в дію ЗК України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності з 1 січня 2002 року. Правовідносини виникли задовго до введення в дію ЗК України, тому погодитись з рішенням суду першої інстанції з посиланням на ст. 119 ЗК України не можна.
Судова практика керується загальним правилом, встановленим нормою ст. 58 Конституції України, і визначає, що ЗК України у питаннях, що стосуються набуття права власності за набувальною давністю, не має зворотної дії в часі, тобто, не поширюється на правовідносини, які існували до введення його в дію.
В пункті 3 листа сказано, що норма ст. 119 ЗК України відносно набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю може застосовуватись з 1 січня 2017 року у відповідності з пунктом 1 розділу ІХ «Прикінцеві положення» ЗК України.
Окрім того, в ухвалі від 12.06.2008 р. у справі № 6-7973сво08 зазначено, що користування земельною ділянкою на протязі п'ятнадцяти років не є єдиною та безпосередньою підставою для виникнення в особи права власності або права користування земельною ділянкою. Вона є лише умовою для застосування інших способів встановлення цих прав. Набувальна давність користування земельною ділянкою згідно з указаною статтею є лише підставою для звернення до органу державної влади, або органу місцевого самоврядування з відповідним клопотанням щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Таким чином, вважає юрисконсульт Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери» Грищенко Василь Миколайович, громадянам, що бажають узаконити свої права на землю шляхом визнання права власності на земельну ділянку за набувальною давністю, слід враховувати наведену судову практику та думати про інші шляхи набуття землі у власність.
Допомогти громадянам в цьому можуть юристи Адвокатського об'єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери», що є фахівцями у сфері договірної роботи, комплексному юридичному обслуговуванні суб'єктів господарювання, наданні консультацій з широкого кола питань тощо.