slideshow 1 slideshow 4 slideshow 5 slideshow 6

Затверджено Порядок проведення перевірок суб'єктів первинного фінансового моніторингу

07.09.2010 р. за № 784/18079 було зареєстровано в Міністерстві юстиції України Наказ Державного комітету фінансового моніторингу України № 120 від 21.07.2010 р. «Про затвердження Порядку проведення перевірок Державним комітетом фінансового моніторингу України суб'єктів первинного фінансового моніторингу».
Порядок розроблено з метою здійснення нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму за діяльністю суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими здійснює Державний комітет фінансового моніторингу України (далі - Держфінмоніторинг), шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі виїзних.
Дія цього Порядку поширюється на суб'єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ), а саме:
- еквайрингові та клірингові установи;
- біржі, крім фондових, товарних та інших бірж, що проводять фінансові операції з товарами;
- суб'єкти підприємницької діяльності, які надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна;
- фізичні особи - підприємці та юридичні особи, які проводять фінансові операції з товарами (виконують роботи, надають послуги) за готівку, за умови, що сума такої фінансової операції дорівнює чи перевищує 150 тис. грн (чи її еквівалент в іноземній валюті).
Плановою перевіркою вважається перевірка діяльності СПФМ, яка передбачена у плані проведення перевірок на відповідний квартал. План проведення перевірок затверджується наказом Держфінмоніторингу. Планова перевірка СПФМ та/або його відокремленого підрозділу проводиться не частіше одного разу на рік. Питання, охоплені плановою перевіркою за певний період не можуть стати об'єктом наступної планової перевірки.
Про проведення планової перевірки СПФМ та/або його відокремлений підрозділ повинен бути попередньо письмово повідомлений Держфінмоніторингом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в плані перевірок.
Позапланова перевірка проводиться на підставі наказу Держфінмоніторингу за період, що підлягає перевірці, та за окремими питаннями.
Позапланова перевірка може проводитись за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- письмового повідомлення органів державної влади та/або місцевого самоврядування про ознаки порушення СПФМ вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;
- виявлення за результатами безвиїзної перевірки фактів порушення СПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню
тероризму;
- на виконання судових рішень та на вимогу правоохоронних органів;
- за ініціативою Держфінмоніторингу у разі безпосереднього виявлення ним ознак порушення СПФМ та/або його відокремленим підрозділом вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму під час його діяльності;
-необхідність перевірки виконання СПФМ законних вимог посадових осіб Держфінмоніторингу стосовно усунення ним порушень закону.
Повторна перевірка питань, які перевірялись раніше, здійснюється лише за рішенням суду та за постановою слідчого у кримінальній справі.
Держфінмоніторинг має право здійснювати безвиїзні та виїзні перевірки.
Як відмічає адвокат Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери» Грищенко В.М., цілі коментованого наказу, звісно ж, декларуються як гуманні та суспільно корисні. Проте вбачається, що створюється ще один впливовий орган державного контролю, який буде пособником іншим правоохоронним органам, а його діяльність буде спрямована більше на тиск та покарання певних суб’єктів господарювання, ніж на реальні дії по боротьбі з відмиванням грошей.
Викликають занепокоєння і досить широкі повноваження щодо проведення перевірок, зокрема, на вимогу правоохоронних органів. Невідомо чи буде поборено злісних тіньовиків, проте малий та середній бізнес знову отримає привід для головної болі у вигляді оновленого «карального» органу державної влади.
Для уникнення можливих негативних наслідків радимо звертатися за професійною допомогою до юристів - фахівців у галузі взаємовідносин з органами державної влади. Нагадуємо, що подібна спеціалізація є однією з профілюючих у Адвокатського об’єднання «Адвокатська компанія «Соколовський і Партнери».

Rambler's Top100