Наталія Куріленко про Податковий кодекс

Газета «Правовий тиждень», № 4-5 (286-287) від 24 січня 2012 року. Стаття «Рік Податкового кодексу: «плюси» та «мінуси»

Думка експерта: аудитор, керівник податкової практики АК «Соколовський і Партнери» Наталія Куріленко

«Звичайно, систематизація існуючих в Україні нормативних актів та їх об’єднання в єдиний була необхідна вже давно. І сам по собі факт прийняття Податкового кодексу вже має відповідний позитивний ефект. Але, крім звичайної систематизації і об’єднання нормативних актів, більш важливішим при проведенні кодифікації є процес усунення існуючих недоліків, внесення нових прогресивних та скасування морально застарілих норм. Тим більше, що існуюча на кінець 2010 року практика застосування існуючих законодавчих норм та судова практика вирішення податкових спорів вже виявила більшість недоліків.

Як при першому ознайомленні із нормами прийнятого кодексу, так і після сплину року, з дня набрання ними чинності, спеціалісти погоджуються із повним нівелюванням позитивного ефекту самої ідеї прийняття Податкового кодексу.
Серед основних недоліків прийнятих норм – дисбаланс прав та обов’язків на користь органів ДПС. На сьогоднішній день жоден платник податків не захищений від незаконних дій з боку податківців. Так, згідно норм Податкового кодексу, які встановлюють порядок проведення невиїзної позапланової перевірки та порядок вручення акту про її результати, платник податку може навіть і не знати про проведену перевірку. Результатів акту невиїзної позапланової перевірки одного платника податку достатньо, щоб іншого платника податку (його контрагента) позбавили права на податковий кредит по ПДВ та права зменшити дохід на суму витрат по податку на прибуток підприємства. І це за наявності всіх необхідних первинних, банківських та податкових документів.
Податковий кодекс містить велику кількість нових норм із суперечливим, неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов’язків як платника податків, так органів ДПС. Що за повної відсутності судової практики та роз’яснень органів ДПС вкрай негативно характеризує роботу по проведенню кодифікації.
Якість проведеної роботи найбільш яскраво характеризує кількість законів, якими було внесено зміни до Податкового кодексу (після прийняття) –шістнадцять !!! Більшість змін було внесено із порушенням принципу стабільності (зміни не можуть вноситись пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду), на якому податкове законодавство повинно ґрунтуватись. Зокрема, зміни об’єкту оподаткування ПДВ консультаційних послуг.
Якщо говорити про «покращення» Податкового кодексу, то перш за все, це мають бути норми, якими регулюються права органів ДПС, підстави та спосіб їх реалізації. Зокрема, існуючий порядок проведення перевірок платників податків потребує змінення норм, які дають право платникам податків не допускати до перевірки посадових осіб органу ДПС в разі відсутності правових підстав для її проведення; законність підстав в цьому випадку має встановлювати суд за поданням органу ДПС. Подібні норми були передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», але до Податкового кодексу не потрапили.
Крім того, обіцяне наближення податкових норм визначення доходів та витрат по податку на прибуток підприємств до існуючих бухгалтерських норм залишилося обіцянкою. На сьогоднішній день бухгалтер веде три (чотири) види обліку: податковий облік по Податковому кодексу України, бухгалтерський облік згідно Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, облік за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, а також облік податкових різниць.
Для спрощення роботи законодавця (щодо «покращення» Податкового кодексу) та бухгалтера простіше всього було б при визначенні прибутку для цілей оподаткування застосовувати бухгалтерські стандарти (національні чи міжнародні)».